Україна в міжнародних відносинах/2/Замостське перемир'я 1648

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 2

під ред. Миколи Варварцева

Замостське перемир'я 1648
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010

ЗАМОСТСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1648. Укладене між українським козацьким військом та Річчю Посполитою гетьманом Б. Хмельницьким та польським королем Яном II Казимиром Ваза 20(10) листопада 1648 під час облоги козаками м. Замостя (нині м. Замосць, Польща). Цим перемир'ям завершився національно-визвольний похід українського козацького війська під керівництвом гетьмана Б.Хмельницького 1648 проти Речі Посполитої. З початком облоги Замостя Б. Хмельницький активізував дипломатичні контакти з урядовими колами Речі Посполитої, прагнучи використати в українських інтересах вибори нового польського короля. З тактичних міркувань гетьман висловився за кандидатуру Яна-Казимира Ваза, сподіваючись, що з ним буде легше встановити вигідний мир, ніж з іншими претендентами на корону. Сподівання гетьмана справдилися. Після обрання королем Яна II Казимира Ваза й було укладене З.п. (облогу Замостя було знято 24(14) листопада). Переговори з української сторони вів брат гетьмана Захар Хмельницький, а з польської — ксьондз А.-Г. Мокрський (колишній учитель Б.Хмельницького) та ін. Головні пункти перемир'я: амністія повстанцям, ліквідація унії, відновлення давніх прав і вольностей козацтва, заборона постою коронних військ на землях Гетьманщини, підпорядкування гетьмана Війська Запорозького лише безпосередньо королеві. Йшлося також про остаточне встановлення миру, задля укладання якого до резиденції гетьмана на початку 1649 мала прибути «комісія» Речі Посполитої на чолі з А. Киселем. З.п. мало компромісний характер. Уклавши його, Б. Хмельницький уникнув необхідності продовження походу в умовах пошесті, яка почалася в українському війську, що могло б мати тяжкі наслідки для нього. Водночас, підписавши перемир'я, гетьман змушений був вивести козацьке військо з більшості західноукраїнських міст, частково й з Поділля. З.п. було недовговічним. Річ Посполита першою порушила його контрнаступом каральних військ Великого князівства Литовського в січні-лютому 1649.

Літ.: Голобуцкий В. А. Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648–1654. — К., 1961; Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. — К., 1993; Грушевський М. Історія України-Руси. — К., 1995, т. 8.

Ю. А. Мицик.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.