Україна в міжнародних відносинах/3/Канада

◀ Кам'янецький договір 1653

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Канада

Канадський інститут українських студій ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КАНАДА (Canada) — держава у північній частині Північної Америки.

Територія — 9958,3 тис. км². Населення — 34 млн. 731 тис. (2011). Англомовних канадців — 44%, франкомовних — 28%, решта — представники національних меншин — вихідці з інших європейських, а також азійських та африканських країн. Корінним населенням є індіанці та ескімоси, які мешкають за Північним колом і мають самоврядування. Офіційні мови — англійська та французька. Столиця — м. Оттава. К. — конституційна монархія, входить до Британської співдружності націй. Глава держави — королева Великої Британії (з 1952 Єлизавета II), яку репрезентує генерал-губернатор. К. за формою державного устрою є федерацією десяти провінцій. Найвищий законодавчий орган — двопалатний парламент, який складається з сенату та палати громад. Виконавчу владу здійснює федеральний уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Колонізацію К. розпочали французи. На початку 17 ст. першим губернатором К. став С. де Шамплейн. У 1608 французами було засновано Квебек, де набула розвитку торгівля французьких місіонерів з місцевими індіанськими племенами.

Перемога британців над французами у Північній Америці в роки Семирічної війни 1756–1763 послабила французьку владу на території К. За умовами Паризького миру 1763 Франція втратила К., яка була оголошена британською колонією. Після проголошення незалежності США 1776 прихильники британського колоніального панування в Північній Америці емігрували до Верхньої Канади (Онтаріо). 1791 за франко-британської домовленості було утворено напівавтономні адміністративні системи французької Нижньої Канади (Квебеку) та британської Верхньої Канади (Онтаріо). 1846 за Орегонською угодою між США та Великою Британією 49-й градус п.ш. став державним кордоном, а 1903 було встановлено кордон між Аляскою (купленою США в Росії 1867) та землями Канади, розташованими за Північним колом. 1867 Канада стала першим британським домініоном, тобто отримала повну політичну автономію. У роки Першої світової війни вона виступала на боці країн Антанти, у Другій світовій війні — у складі антигітлерівської коаліції.

Після 1945 на основі інтенсивного розвитку промисловості в Канаді відбулося економічне піднесення, стимульоване великим попитом на сировину і сільськогосподарські товари, відкриттям родовищ нафти, покладів урану, інтенсивною еміграцією. Після вступу К. до НАТО у 1949 острів Ньюфаундленд став 10-ю провінцією країни.

1991 франкомовний «Квебекський блок» виступив за негайну незалежність Квебеку від К. У серпні 1992 федеральний уряд Б. Малруні запропонував проект конституційної реформи, що передбачала надання широкої автономії Квебеку. Однак з цим не погодились представники інших канадських провінцій. На референдумі в Квебеку (1995) незначною більшістю 50,6% було відхилено пропозицію про незалежність Квебеку.

У 1994 К. разом із США та Мексикою офіційно створили Північноамериканську зону вільної торгівлі. Нині К. належить до вісімки провідних індустріальних держав світу. Основним її торговельним партнером є США.

Українці в Канаді. Перші українські переселенці прибули до Канади наприкінці 19 ст. Найчисельнішими були хвилі еміграції після Першої та Другої світових воєн. Станом на 2006 у К. проживало 1 млн. 209 тис. осіб українського походження. Українці є сьомою за чисельністю етнічною групою К. Вони розселені у всіх провінціях К., найбільші громади — у провінціях Онтаріо, Альберта, Саскачеван, Квебек. У країні діють близько тисячі українських громадських організацій різного спрямування. Найбільше їх у Торонто, Монреалі, Едмонтоні, Вінніпезі. Основним є «Товариство об'єднаних українців Канади», членами якого є нащадки українців перших трьох хвиль еміграції. Українців останньої хвилі еміграції до К. репрезентує організація «Четверта хвиля».

У Торонто розташована штаб-квартира «Світового конгресу українців» та «Світової федерації українських жіночих організацій». Більшість друкованих засобів масової інформації української діаспори видаються двома мовами — англійською та українською. У К. регулярно виходять 11 україномовних телевізійних та радіопередач. Українська мова, література та історія викладаються у 10 канадських університетах.

К. першою визнала незалежність України — 2 грудня 1991. 27 січня 1992 Україна і Канада встановили дипломатичні відносини. 31 березня 1994 була підписана українсько-канадська декларація про особливе партнерство.

Розвивається торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво.

Встановлено контакти між провінціями К. та головним чином західноукраїнськими областями.

Літ.: Тишков В.А., Кошелев Л.В. История Канады. — М., 1982; Кулышев Ю.

Канада. — М., 1989; Сич О.І. Імміграція та її місце в соціально-економічному розвитку Канади (1900–1939). — Чернівці, 1994; Кононенко С.В.

Центральна і Східна Європа в системі сучасної зовнішньої політики Канади. — К., 1996; Мелкумов А.А. Канадский федерализм: теория и практика. — М., 1998; Шляфер Л. Канада. География, экономика, право. — М., 1999; Коваленко В.Г. Квебекське національне питання у 80–90-ті рр. ХХ ст. — Донецьк, 2000; Ажаева В.С. Канада: тенденции социально-политического развития. — М., 2001; Тимашова Т.Н. Канадский федерализм: эволюция и особенности институциональной структуры. — М., 2001.

А.Ю. Мартинов.