Україна в міжнародних відносинах/3/Канадський інститут українських студій

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Канадський інститут українських студій
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КАНАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ. Заснований 1976 при Альбертському університеті (Едмонтон) з ініціативи науковців та української громадськості Канади. Першим директором став Манолій Лупул (1976–1986). Його дорадниками, а також співдиректорами були І. ЛисякРудницький, Б. Боцюрків та Ю. Луцький. Нині Інститут очолює З. Когут.

Програмна мета інституту — збереження та поширення знань про Україну й українців у Канаді й світі, сприяння розвиткові українських студій в Україні. Результати досліджень Інституту публікуються в його друкованих органах — «Journal of Ukrainian Studies», двомовному (англійською і українською) Бюлетені КІУС, поширюються за допомогою відкритих семінарів, факультативних курсів та конференцій.

КІУС є головним дотаційним центром для студентів, які займаються українськими студіями в Канаді. З 1976 канадські студенти щорічно беруть участь у конкурсі на кілька нагород у бакалаврській, магістерській та докторській номінаціях. Водночас щорічно на конкурсній основі інститут пропонує в Україні післядокторські дослідні стипендії. З кінця 1980-х рр. стипендіями і дотаціями скористалися понад 70 науковців і студентів в Україні.

За участю інституту видано 5-титомну «Encyclopedia of Ukraine», виконувалися проекти «Internet Encyclopedia of Ukraine» та «Ukrainian Knowledge Internet Portal», а також проводилися розкопки гетьманської столиці м. Батурин. Від часу заснування інститут дотаційно підтримав понад 100 проектів, зокрема, «Євреї та українська революція 1917–1920», «Канадсько-українські відносини: роль української діаспори в Канаді», «Історія українських козаків 1630», «Універсал отамана Григор'єва», «Сільські громади у Карпатах у XIV-XVII ст.», «Дослідження соціального походження політичної еліти Західної України», «Довідник архівів України».

При інституті функціонує методичний кабінет української мови, де готуються навчальні матеріали для української двомовної програми, та центр досліджень історії України ім. Петра Яцика. Останній щороку виділяє стипендії для науковців і студентів, видає в англійському перекладі десятитомну «Історію України-Русі» М. Грушевського, спонсорує також українські переклади західних праць з української історії та англомовну серію монографій, а також займається пошуком і каталогізацією матеріалів з історії України в зарубіжних архівосховищах.

З 1991 інститут має представництво у Києві, яке співпрацює з Інститутом українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Львівським національним університетом ім. І. Франка, Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна, Дніпропетровським державним університетом та ін.

У 1994–2004 в інституті виконувався канадсько-український проект законодавчої і міжурядової співпраці для сприяння українським законодавцям у проведенні демократичних реформ і впровадженні ринкової економіки. У межах проекту здійснювалося співробітництво Парламенту Канади, Верховної Ради України, провінційних урядів Альберти, Саскачевану, Манітоби та Онтаріо, Кабінету Міністрів України, Асоціації українських міст. Понад 200 парламентарів та представників уряду України брали участь у канадських семінарах, було розроблено понад 30 проектів законів і пропозицій у таких сферах, як управління і збереження енергії, оподаткування, бюджет, сільське господарство, інвестиції і банківська права, культура та ін.

Літ.: Бюлетень КІУС (Річний огляд) 1997–2010; Дибчук Л.В. Внесок української діаспори Канади та країн Латинської Америки в розвиток економіки і культури незалежної України (1991–2005 рр.): Автореф. дис. канд. іст. наук. — К., 2006; Березкіна В. Видавнича діяльність Канадського інституту українських студій // Бібліотечний вісник, 2010, № 4.

І.С. Стрикун.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.