Україна в міжнародних відносинах/3/Карловицький конгрес 1698–1699
| ◀ Карловий (Празький) університет | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Карловицький конгрес 1698–1699 |
Карпатська Україна ▶ |
|
КАРЛОВИЦЬКИЙ КОНГРЕС 1698–1699 — міжнародний конгрес держав-учасниць війни, яка закінчилася між «Священною лігою» (Австрія, Польща, Венеція, Росія) і Османською імперією. Засідання відкрилися у жовтні 1698 в місті Карловичі (Славонія) за посередництвом Англії і Голландії. Внаслідок внутрішніх суперечок в коаліції К.к. завершився укладанням окремих мирних договорів Австрії, Польщі та Венеції з Туреччиною. Росія, невдоволена непоступливістю султана, погодилася лише на договір про перемир'я на два роки, який було підписано 14 січня 1699. На конгресі обговорювалися в числі інших питання про українські землі, на які претендували турки, поляки і росіяни. Московське царство вимагало приєднання до своєї території пониззя Дніпра, а також Керчі, але здобуло лише Азов з прилеглими містечками. За умовами польсько-турецького договору 16 січня 1699 Річ Посполита розширювала свої володіння за рахунок південної частини Київщини, Брацлавщини і Поділля. До Австрії приєднувалася більша частина Угорщини, Славонія, Трансильванія і Хорватія, до Венеції — Морея, Архіпелаг та фортеці у Далмації.
У квітні 1699 російський уряд направив копію своїх карловицьких домовленостей з Османською імперією гетьману І. Мазепі, який ознайомив з ними генеральну старшину і полковників. Незважаючи на перемир'я, запорозькі козаки продовжували вважати себе у стані війни з Кримським ханством і Османською імперією. Влаштований ними похід по Дніпру до лиману біля Очакова змусив російського правителя Петра І надіслати грамоту Мазепі з наказом сповістити запорозьке військо про укладену між Росією і Туреччиною мирну угоду й вимогою припинити військові дії проти турків і татар. Але й після цього відбувалися окремі сутички між російсько-запорозькою і турецько-татарською сторонами. Лише 3 липня 1700 у Константинополі було укладено між Росією і Туреччиною мир на 30 років.
Літ.: Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными. — СПб, 1868, т. 9; Соловьев С.М. Истории России с древнейших времен. — М., 1962, кн. VІІ (тома 13–14); Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. — К., 1991, т. 3.
М.М. Варварцев.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.