Україна в міжнародних відносинах/3/Київський контрактовий ярмарок

◀ Київський ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Київський контрактовий ярмарок

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК (Київські контракти) — один з головних українських ринків кінця 18 — поч. 20 ст. Бере початок від ярмарку в м. Дубно, перенесеного 1797 російською владою після поділу Польщі до Києва. Відтоді мав також назви — Водохрещенський, Стрітенський. Проходив з 1798 щорічно від 15 січня до 1 лютого на Подолі, де невдовзі було зведено Контрактовий дім. Ярмаркові операції обіймали, поряд з продажем сільськогосподарських і промислових товарів, укладання торговельних договорів за зразками продукції, оренду та продаж нерухомостей, застави, наймання робочої сили.

Від свого початку К.к.я. набув значення міжнародного ринку. В окремі роки сюди приїздили до 10–15 тис. осіб з українських та російських губерній імперії, а також з Австрії, Великої Британії, Греції, Данії, Італії, Персії, Туреччини, Франції та інших країн. У період ярмарку в місті широку діяльність розгортали вітчизняні та іноземні банкірські контори.

У перші десятиліття ярмарку основним предметом ділових угод з іноземними купцями було українське збіжжя. Від 1840-х рр. номенклатуру товарів, яку закупали зарубіжні комерсанти, поповнювали цукор, спирт, вовна, сіль, лісоматеріали, вугілля тощо. Контракти щодо імпорту передбачали ввезення шерстяних, шовкових та бавовняних тканин, залізних і мідних виробів, одягу, бакалії, ювелірних прикрас, промислового обладнання та ін. У 1836–1837 щорічні банківські обороти ярмарку сягали в середньому 1,3 млн., в 1845–1849 — 1,6 млн. рубл. сріблом.

Завдяки київським контрактам з України і в Україну у великих розмірах транспортувалася продукція землеробства, тваринництва, промисловості.

У 2-й пол. 19 ст. К.к.я. перетворився на головний центр купівлі-продажу цукру в Україні і в усій Російській імперії. У 1850-х рр. за угодами з німецькими, бельгійськими та французькими фірмами розпочалася доставка устаткування для цукрових заводів України. Зокрема, 1854 машинобудівна фірма з м. Бреслау (Пруссія) виконувала замовлення на суму 60 тис. руб. сріблом.

1863 за угодами К.к.я. з-за кордону завезено шерстяних і напівшерстяних товарів на 274 тис. рубл., речей із золота і срібла на 205 тис. рубл., одягу на 103 тис. рубл. 1875 в асортименті іноземних товарів перші місця посідали текстильна продукція — 156 тис. рубл., металеві вироби — 140 тис. рубл., галантерея — 78 тис. рубл. 1885 на київський ярмарок загалом привезли товарів на 1254 тис. рубл. і уклали угод на 3820 тис. рубл. Напередодні Першої світової війни обороти К.к.я. сягнули 10 млн. рублів.

Вже у середині 19 ст. київські контракти набули широкого розголосу в країнах Європи і Азії. Німецький мандрівник Гун, який відвідав у той час Київ, порівнював їх з найбільшим у Європі Лейпцизьким ярмарком. 1853 К.к.я. знайшов відображення на паризькому Салоні, де було виставлено картину художниці Р. Боннар «Київський ярмарок».

Разом з комерційною діяльністю київські контракти продовжили поширену в Україні традицію ярмаркових театрів, яка супроводжувалася активною участю діячів зарубіжної культури. Серед перших виконавців контрактових концертів і вистав були відомі європейські артисти і музиканти — італійський віртуоз-контрабасист А.Д. Даль'Окка та його дочка піаністка Тереза (1818), оперна співачка Аделіна Каталані (1823), польський скрипаль і композитор К. Ліпіньський (1844), угорський композитор і піаніст Ф. Ліст (1847) та ін. В їх репертуарі були найпопулярніші твори Россіні, Доніцетті, Бетховена, Шуберта та інших композиторів. 1823 великим успіхом користувалися вистави (чотири) знаменитого ілюзіоніста з Італії Б. Боско. Разом з тим у Контрактовому домі розгорталися виставки європейського живопису і офортів з одночасним продажем експонатів, які привозили торговці художніми творами Дж. Тессаро (1836), Д. Марсікані (1851), А. Гатті (1862) та ін.

Востаннє київський ярмарок відбувся 1917, але 1923, у зв'язку із проведенням НЕПу в СРСР, було відновлено. Того року сюди приїхало з-за кордону 70 представників фірм. 1930 К.к.я. було припинено. Нове його відродження відбулося 1994 як Київського міжнародного контрактового ярмарку.

Літ.: Яковенко А. Контрактовый указатель. В память о столетии контрактов (1797–1897). — К., 1897; Киевская контрактовая ярмарка. — К., 1923; Історія Києва, т. 1. — К., 1960; Київські контракти — К., 1997.

М.М. Варварцев.