Україна в міжнародних відносинах/3/Конвенція Монтрьо 1936

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Конвенція Монтрьо 1936
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КОНВЕНЦІЯ МОНТРЬО 1936. Прийнята на Конференції щодо режимів чорноморських проток, яка відбувалася 22 червня — 21 липня 1936 у швейцарському містечку Монтрьо за участю Туреччини, СРСР, Великої Британії, Франції, Болгарії, Румунії, Греції, Югославії, Австралії та Японії. Відновила суверенітет Туреччини над чорноморськими протоками — Босфором і Дарданеллами. На конференції Велика Британія пропонувала зрівняти у правах на прохід протоками військово-морські сили як чорноморських, так і нечорноморських держав, але проти цього виступив СРСР.

К.М. зберегла за невійськовими суднами право проходу протоками як у мирний час, так і під час війни. За умови попередження Туреччини в мирний час протоками можуть проходити й будь-які військові кораблі чорноморських держав. Для військового флоту нечорноморських держав введені обмеження на тоннаж (загальний тоннаж не більше 45 тис. тонн з часом перебування у Чорному морі не більше 21 доби). Під час війни, у якій Туреччина не бере участі, забороняється проходження протоками будь-яких військових кораблів. За К.М. Туреччина отримала право ремілітаризувати протоки. К.М. ліквідувала передбачену Лозаннською конференцією 1922– 1923 міжнародну комісію з чорноморських проток.

У роки Другої світової війни, незважаючи на офіційний нейтралітет Туреччини, флот нацистської Німеччини активно діяв на Чорному морі.

1952 Туреччина стала членом НАТО, внаслідок чого Чорноморський флот СРСР втратив оперативний простір із правом виходу до Середземного моря.

Кожна така морська операція потребувала додаткових узгоджень із Туреччиною. Після розпаду СРСР К.М. безпосередньо стала стосуватися України, яка 1993 домовилася з Росією поділити військові кораблі колишнього Чорноморського флоту СРСР. 1997 вони уклали угоду про оренду баз ЧФ РФ у Криму до 31 травня 2017 (у квітні 2010 цей строк відповідно до Харківських угод продовжено до 2042).

Внаслідок вступу 2007 Болгарії та Румунії до НАТО баланс сил на Чорному морі радикально змінився. Випробуванням для К.М. стала серпнева 2008 російсько-грузинська війна: до берегів Грузії прибули два американських есмінці, що російська сторона кваліфікувала як порушення К.М. У свою чергу Туреччина намагається регулювати не лише проходження протоками військових суден, а й цивільних кораблів, особливо з брудними вантажами, такими, як нафта або добрива. Навесні 2011 Туреччина оголосила про намір побудувати додатковий канал, який поєднає Чорне, Мармурове моря та Егейське море.

Літ.: История дипломатии. — М., 2008; Машевський О.П. Чорноморські протоки у політиці міжнародних союзів. — К., 2010.

А.Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.