Україна в міжнародних відносинах/3/Конотопська (Соснівська) битва 1659

◀ Конгреси національних меншин 1925–1938

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Конотопська (Соснівська) битва 1659

Конотопські статті 1672 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КОНОТОПСЬКА (Соснівська) БИТВА 1659. Відбулася 27–29 червня (7–9 липня) 1659 між об'єднаною козацько-татарсько-польською армією під проводом гетьмана Івана Виговського і московським військом на чолі із князем Олексієм Трубецьким поблизу Конотопа (нині місто Сумської області).

Стала кульмінацією конфлікту між Україною і Московською державою, спричиненого укладенням гетьманом І. Виговським у вересні 1658 Гадяцького договору — союзу з Річчю Посполитою і проведеними ним відразу потому військовими операціями проти московських гарнізонів і промосковських козацьких залог в містах Києві, Лохвиці, Ромнах та ін. У січні 1659 майже 150-тисячне московське військо князя Олексія Трубецького рушило на Україну і 19 (29) квітня підійшло до Конотопу. Упродовж наступних двох місяців воно безуспішно намагався взяти в облогу це місто, що утримувалося козацькою залогою полковника Григорія Гуляницького. 27 червня (7 липня) на підступах до Конотопа отаборилась і армія І. Виговського. Залишивши її основну частину за р. Соснівка, гетьман із незначним загоном атакував російське військо і відразу почав відступати. Цим маневром І. Виговський ввів супротивника в оману відносно чисельності своєї армії. Навздогін йому було кинуто кінноту, очолювану князями Семеном Пожарським і Семеном Львовим. 29 червня (9 липня) відбулася вирішальна баталія, в результаті якої російська кіннота була розбита, князі потрапили у полон. У результаті цих подій облогу з Конотопу було знято, а московські війська залишили межі України.

Поразка війська князя О. Трубецького спричинила паніку в Москві. За наказом царя Олексія Михайловича було розпочато зведення додаткових укріплень навколо столиці. Однак І. Виговському не вдалося скористатися перемогою — подальші широкомасштабні військові дії стали неможливими через розпочату Юрієм Хмельницьким разом з Іваном Сірком кампанію проти Кримського ханства, що змусило хана Іслам-Гірея та його військо покинути об'єднаний табір і повернутися до Криму.

Літ.: Соловьев С.М. История России с древнейших времен. — М., 1991, кн. VI, т. 11–12; Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини ХVІІ — першої чверті ХVІІІ ст. — К., 1995.

В.В. Піскіжова.