Україна в міжнародних відносинах/3/Конотопські статті 1672

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Конотопські статті 1672
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

КОНОТОПСЬКІ СТАТТІ 1672 — договір між Гетьманщиною і Московcькою державою, укладений 27 (17) червня в Козачій Діброві поблизу м. Конотопа Генеральною радою та московськими посланцями — кн. Г. Ромодановським і думним дворянином І. Ржевським. Договір закріплював положення раніше ухвалених Глухівських статей 1669. Водночас К.С.

містили ряд нових положень. Зокрема, гетьман позбавлявся права самовільно (без розгляду справи у військовому суді) віддавати накази про страту й звільнення з посад своїх підлеглих. Обмежувалася самостійність гетьмана у прийнятті зовнішньополітичних рішень (відтоді будь-які зовнішні зносини допускалися тільки після ухвали Ради старшини і відповідного царського указу), в тому числі на зносини з правобережним гетьманом П. Дорошенком (особливо надавати йому підтримку в разі війни проти Речі Посполитої).

Гетьману і старшині заборонялося надавати притулок російським втікачам.

Козацькі посланці не мали права брати участь у переговорах Речі Посполитої з Московською державою відносно справ Гетьманщини, проте цар через своїх посланців мав сповіщати гетьманський уряд про результати таких переговорів. Ліквідовувалися так звані компанійські полки у складі 1 тис. реєстрових козаків, що підпорядковувалися безпосередньо гетьману.

К.С. обмежувалась як влада гетьмана, так і відповідно автономія Гетьманщини, натомість було значно розширено права козацької старшини.

Літ.: Яковлів А. Українсько-московські договори в ХVІІ–ХVІІІ віках. — Варшава, 1934; Соловьев С.М. История России с древнейших времен. — М., 1991, кн. VI, т. 11–12; Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини ХVІІ — першої чверті ХVІІІ ст. — К., 1995.

В.В. Піскіжова.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.