Україна в міжнародних відносинах/3/Литовсько-українське товариство
◀ Литовсько-московські війни 1500–1503, 1507–1508, 1512–1522, 1534–1537 | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Литовсько-українське товариство |
Литовці в Україні ▶ |
|
ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО — громадсько-культурна організація, заснована 1928 в м. Каунасі. Ставило за мету розвивати культурні зв'язки між литовським та українським народами. Його ініціаторами були професори Вільнюського університету М. Біржішка і В. КревеМіцкявічус та письменник Ю. Пуріцкіс. У роботі товариства брали участь українці В. Ворона, Ю. Мінів, П. Форостяний. Заходом Л.-у.т. влаштовувалися лекції, концерти, театральні спектаклі. 4 квітня 1929 на литовському радіо пролунала перша півгодинна передача, підготовлена членами товариства. Щороку відзначались Шевченківські дні (в березні), дати зайняття українським військом у 1918 Львова і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Від березня 1932 товариство видавало бюлетень «Lietuvių-ukrainiečių draugijos žinios» («Відомості Литовсько-українського товариства» 1932–1935), де друкувалась матеріали з української історії, етнографії, культури, науки, висвітлювалася україністична діяльність за кордоном: створення у Берлінському університеті кафедри української мови, участь українців у міжнародному конгресі національних меншин, відкриття українського будинку в Шанхаї та ін.
1940 Л.-у.т. припинило діяльність. Літ.: Зайцева Л. Громада українців в Литві // Матеріали міжнародної наукової конференції: «Литва–Україна»: історія, політологія, культурологія, що відбулася у Вільнюсі 28–30 вересня 1993 р. — Вільнюс, 1995; Васіляускєнє А. «Відомості Литовсько-Українського товариства»: вклад до литовської культури // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології, 2007, вип. 2.
І.С. Стрикун.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.