Україна в міжнародних відносинах/3/Лісабонський протокол 1992
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Ліга українських меценатів | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Лісабонський протокол 1992 |
Ліхтенштейн ▶ |
|
ЛІСАБОНСЬКИЙ ПРОТОКОЛ 1992. Став першим підписаним незалежною Україною документом, що стосувався проблем ядерного роззброєння. Потреба його підписання обумовлювалася укладанням 31 липня 1991 радянсько-американського договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Після розпаду СРСР Російська Федерація стала його правонаступником, але значна частина стратегічних наступальних озброєнь колишнього СРСР залишилася на території нових незалежних держав — у Білорусі, Казахстані й Україні. РФ і США вимагали, щоб ці країни приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) як неядерні держави. Позиція України визначалася тим фактом, що Декларація про державний суверенітет УРСР, прийнята 16 липня 1990, проголошувала Україну без'ядерною державою.
23 травня 1992 у Лісабоні делегації США, Росії, України, Білорусі та Казахстану підписали спеціальний протокол про вивезення радянської ядерної зброї до Росії. Для України Л.п. набув чинності 5 грудня 1994 після надання їй гарантій безпеки з боку ядерних держав — США, Росії, Великої Британії, Китаю, Франції. Крім того, відповідно до українсько-російсько-американської угоди Україні впродовж п'яти років була виплачена компенсація у вигляді поставок безкоштовно російського ядерного палива на українські атомні станції.
Літ.: Нариси історії дипломатії України. — К., 2004.
А.Ю. Мартинов.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.