Україна в міжнародних відносинах/3/Ліхтенштейн

◀ Лісабонський протокол 1992

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Ліхтенштейн

Лоєвська битва 1649 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

ЛІХТЕНШТЕЙН (Liechtenstein) — центральноєвропейська держава з площею 160 км² та населенням 35,7 тис. осіб (2009). За формою державного устрою є князівством з конституційною монархією. Столиця — м. Вадуц. Попри невеликі розміри, Л. завжди був у центрі європейської історії. Його територія входила до складу Римської імперії, імперії Каролінгів, Німецької імперії. 1507 імператор Максиміліан надав Вадуцу податковий привілей. 1719 офіційно створено князівство Ліхтенштейн. 1815–1866 воно входило до Німецького союзу. Впродовж 1876–1918 Л. мав тісні зв'язки з Австро-Угорською імперією.

1919 князівство Л. уклало угоду зі Швейцарією про представництво його інтересів на міжнародній арені. 1924 ці країни уклали й митну угоду, після чого швейцарський франк став національною валютою Ліхтенштейну. 1990 Л. вступив до ООН, 1991 приєднався до Європейської асоціації вільної торгівлі, а відносини князівства з Європейським союзом обумовлюються офшорним статусом ліхтенштейнських банків.

28 лютого 1992 Л. визнав незалежність України. Тривалий час обидві країни поєднувала діяльність барона Фальц-Фейна, який будучи громадянином Л., сприяв відродженню національного парку «Асканія-Нова» в Україні. 2010 Л. підтримав укладання між Україною та Європейською асоціацією вільної торгівлі угоди про створення зони вільної торгівлі.

Літ.: Кулинич И. Фальц-Фейны — основатели «Аскания-Нова» // Deutscher Kanal, 1993, июль–август; Карликовые государства Европы: Андорра, Лихтенштейн, Монако, Сан-Марино. — М., 2009.

А.Ю. Мартинов.