Україна в міжнародних відносинах/3/Мала Антанта
| ◀ Македонія | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Мала Антанта |
Малайзія ▶ |
|
МАЛА АНТАНТА — військово-політичний союз Чехословаччини, Румунії та Югославії 1920–38. Створений за ініціативою й під егідою Франції для збереження статус-кво в Центральній та Південно-Східній Європі, що склався після Першої світової війни. Сформувався на основі двосторонніх угод між Югославією і Чехословаччиною (14 серпня 1920), Чехословаччиною і Румунією (23 квітня 1921), Югославією і Румунією (7 червня 1921) та входив у систему військово-політичних союзів, створених Францією разом з Польщею в Європі. Формально ці угоди передбачали взаємну допомогу сторін у випадку «неспровокованого» нападу зі сторони Угорщини, яка прагнула ревізії Тріанонського мирного договору 1920, та Болгарії — Нейїського мирного договору 1919, згідно з якими до складу держав-учасниць союзу було включено колишні території Угорщини, у т. ч. українські землі, та Болгарії. У 1920-х рр. у країн-учасниць союзу, в якому провідну роль відігравала Чехословаччина та її міністр закордонних справ Е. Бенеш (який, зокрема, назвав українське Закарпаття «помостом» між країнами М.А.), не було єдиної політики щодо головних європейських проблем. Українське питання трактувалося союзниками як внутрішня справа країн, де проживали українці. Після Локарнської конференції (жовтень 1925), яка здійснила спробу встановити систему європейської безпеки на підставі франко-німецького примирення, Франція відмовилася від традиційної системи військових союзів, послабивши увагу до М.А. З приходом до влади в Німеччині А.
Гітлера та зростанням її агресивності М.А. поступово почала консолідуватися. У лютому 1933 для координації зовнішньополітичних акцій створена Постійна рада, до якої входили міністри закордонних справ, а також виконавчий орган — Секретаріат із штаб-квартирою в Женеві (Швейцарія).
1934 Югославія і Румунія за згодою Чехословаччини стали учасниками Балканської Антанти, куди увійшли також Греція й Туреччина. Укладення Мюнхенської угоди 1938, унаслідок якої Німеччина розчленувала, а згодом і окупувала Чехословаччину, призвело до розпаду М.А.
С.В. Віднянський.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.