Україна в міжнародних відносинах/3/Мальта

◀ Малоросійський приказ

Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 під ред. Миколи Варварцева Мальта

Маніфест до європейських урядів 1712 ▶

Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

МАЛЬТА, Республіка Мальта (Malta, Republika ta'Malta, Republic of Malta) — держава, що обіймає у центральній частині Середземного моря групу островів. Найбільші з них — Мальта і Гоцо. Загальна площа 316 км2.

Населення 416 тис. осіб (2010). Столиця м. Валлетта. Офіційні мови — мальтійська та англійська.

Розташована на головному перехресті морських шляхів між Європою, Азією і Африкою. У своїй історії М. пережила багато різних господарів.

Найдавніші з них — фінікійці (з 13 ст. до н.е.) і греки, згодом — імперія персів. Протягом 6 ст. до н.е. — 13 ст. н.е. на М. панували поперемінно Карфаген, Рим, Візантія, араби, нормани, іспанці. 1530 імператор Священної Римської імперії Карл V передав управління М. військово-чернечому ордену іоаннітів, який зобов'язався охороняти Середземне море від турецьких завойовників, а також від піратів й відтоді дістав назву Мальтійського ордену. 1798 мальтійські рицарі капітулювали перед армією наполеонівської Франції, але вже 1800 острів захопили англійці, перетворивши його у свою колонію і заснувавши потужну військово-морську базу. У роки Другої світової війни М. мужньо витримала італійську та німецьку блокаду, численні бомбардування і обстріли з повітря і моря.

1964 М. одержала незалежність від Великої Британії і прийняла конституцію. Новою (1974) конституцією у країні заборонено існування іноземних військових баз, а додатковою (1987) статтею до неї — приєднання до військових союзів.

М. — парламентська республіка. Законодавча влада належить президенту і палаті представників, яка й обирає главу держави. Носієм вищої виконавчої влади є уряд — кабінет міністрів. Від 1964 М. — член ООН, від 2004 — Європейського Союзу, бере участь в інших міжнародних організаціях. 5 березня 1992 між М. і Україною встановлено дипломатичні відносини.

Розвиток взаємин між обома державами спирається на традиційні мальтійсько-українські зв'язки. Від 2-ї пол. 19 ст. Одеська головна контора Товариства пароплавства і торгівлі через свого постійного агента на М. забезпечувала сполучення острова з чорноморськими портами. 1911 і 1913 відомий мальтійський скульптор А. Шйортіно брав участь і переміг у міжнародному конкурсі на проект пам'ятника Т.Г. Шевченку і в зв'язку з його розробкою відвідав Київ і Чернігів, встановив контакти з українськими митцями. Шевченківську тему продовжив у своїй творчості поет К. Малія — перекладач віршів Кобзаря, включно із «Заповітом», який увійшов до виданої в Києві 1989 антології «Тарас Шевченко. «Заповіт» мовами народів світу».

Літ: Скульптор Шіортіно // Рада (Київ), 1914, 11 лютого; Кассис В.

Перевощиков К. На горизонте Мальта. — М., 1961; Blouet B. The history of Malta. — London, 1967; Печников Е. «Рыцари церкви». Кто они? — М., 1991.

М.М. Варварцев.