Перейти до вмісту

Україна в міжнародних відносинах/3/Одеське болгарське настоятельство

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 3

під ред. Миколи Варварцева

Одеське болгарське настоятельство
Київ: Інститут історії України НАН України, 2012

ОДЕСЬКЕ БОЛГАРСЬКЕ НАСТОЯТЕЛЬСТВО (Одесското българско настоятелство) — громадська організація, створена болгарськими іммігрантами в Одесі (1854–1917). Її активними діячами були Ст. Д. Тошкович, Н.Х. Палаузов, Н.М. Тошков, К.Н. Палаузов, попечителем — архієпископ Херсонський і Таврійський Інокентій. О.б.н. відіграло важливу роль в історії Болгарського національного відродження. Під час Кримської війни 1853–1856 воно займалося формуванням загонів добровольців на допомогу російським військам, збиранням коштів для підготовки національновизвольного повстання в Болгарії. За сприяння настоятельства в Болгарії відбудовувалися школи й училища та зводилися нові. За імператорським указом від 21 травня 1858 О.б.н. було затверджене як благодійна організація.

Його діяльність передусім була спрямована на матеріальну підтримку болгарських навчальних закладів, церков і монастирів, а також болгар, що навчалися в Російській імперії. О.б.н., зокрема, надавало кошти на здобуття освіти болгарським письменником і політичним діячем В. Друмовим та істориком, філологом, діячем Болгарського національного відродження М. Дриновим. За сприяння О.б.н. були запроваджені стипендії для болгар, які здобували освіту в навчальних закладах Києва, Одеси, Миколаєва, Москви та Петербурга. 1862 настоятельство передало Пловдівському училищу географічні карти, 1865 надіслало до Болгарії понад 1900 книг. Воно допомагало в організації квітневого повстання в Болгарії 1876. У відповідь на звернення О.б.н. до всіх університетів Російської імперії з проханням передавати в дар книги Болгарській народній бібліотеці, 1879 свої праці надіслали вчені Київського університету О.В. Романович-Славатинський, О.П. Матвєєв, С.С. Гогоцький, Ф.Я. Фортинський. Делегат від настоятельства Н.Х. Палаузов взяв участь в Установчих зборах Болгарії, на яких було прийнято Тирновську конституцію (1879).

Літ.: Барсов Н. Тридцатилетие деятельности Одесского болгарского настоятельства (1854–1884). — Одесса, 1895; Дихан М.Д. З історії розвитку російсько-болгарських культурних зв'язків другої половини ХІХ ст. (Одеське болгарське училищне настоятельство) // Праці Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, т. 148, 1958, вип. 1; Генчев Н. Одеското настоятелство в борбите за освобождението на България (1856–1878) // Исторически преглед, 1972, № 6; Свириденко В.О. Одеське болгарське настоятельство між консерватизмом і лібералізмом: проблема визначення характеру діяльності організації (друга половина 1850-х — 1860-ті роки) // Дриновський збірник, 2011, т. IV.

О.А. Іваненко.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.