Україна в міжнародних відносинах/4/Рада національної безпеки і оборони України

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

Рада національної безпеки і оборони України
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ — дорадчий орган із координації державної політики у сфері національної безпеки і оборони України. Створена у липні 1992 як координаційний орган структур державної влади України. У такому вигляді РНБОУ проіснувала до літа 1995. 5 березня 1998 Верховна Рада України прийняла Закон про Раду національної безпеки та оборони України. Головою РНБОУ є президент. Повсякденною діяльністю РНБОУ керує секретар, у підпорядкуванні якого перебуває відповідний апарат. Першим секретарем став В. Горбулін. На перший президентський термін Л. Кучми припадає пік впливу РНБОУ на питання внутрішнього розвитку України та формування її зовнішньополітичного курсу.

Сфера повноважень РНБОУ залежить від політичного інтересу президентів України. Відповідно змінюється ефективність системної координації питань зовнішньої і оборонної політики у діяльності РНБОУ. За часів президентства Л. Кучми РНБОУ був одним із президентських інструментів погодження суперечливих інтересів держави та різних фінансово-промислових груп в Україні. Символом цього стало взяття під контроль у середині 1990-х торгівлі зброєю українського виробництва.

В 1999 секретарем РНБОУ став Є. Марчук. На фоні звинувачень США у постачанні українських систем протиракетної оборони «Кольчуга» до Іраку (2002) РНБОУ рекомендувала направити українських миротворців до Іраку. Після 2004 спостерігалося зменшення публічної ролі РНБОУ у прийнятті стратегічних рішень у сфері зовнішньої і внутрішньої політики.

За часів президентства В. Ющенка в 2005–2006 РНБОУ на чолі з секретарем П. Порошенко використовувалося як противага уряду Ю. Тимошенко. Спроба повернення РНБОУ ключової ролі в системі органів влади, здійснена В. Горбуліним під час його другого приходу на посаду секретаря РНБОУ в 2007–2008, зазнала невдачі. Занепад значення РНБОУ в прийнятті стратегічних рішень спостерігався за часів секретарства Р. Богатирьової в 2008–2010. За президентства В. Януковича РНБОУ перетворився де-факто на структурний підрозділ президентської адміністрації. Навесні 2012 секретарем РНБОУ став А. Клюєв, який намагався повернути цьому органу колишній вплив. 8 червня 2012 набула чинності нова редакція Стратегії національної безпеки України.

Літ.: Горбулин В.П. Без права на покаянне. — Харьков, 2009; Литвиненко О.В. Національна безпека України. — К., 2006.

А.Ю. Мартинов.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.