Україна в міжнародних відносинах/4/Центральне бюро німецьких секцій при ЦК КП(б)України
◀ Хотинська війна 1620–1621 | Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 4 під ред. Миколи Варварцева Центральне бюро німецьких секцій при ЦК КП(б)України |
Центральноєвропейська ініціатива ▶ |
|
ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО НІМЕЦЬКИХ СЕКЦІЙ ПРИ ЦК КП(б) УКРАЇНИ. Орган комуністичної партії, який мав на меті сприяти вирішенню докорінних проблем життя німецького населення в УСРР. 2 листопада 1921 оргбюро ЦК КП(б)У затвердило склад Ц.б., до якого увійшли Л. Гохстегер, Д. Левен, Е. Байєр, кандидатами були Г. Луфт, Ф. Ангер. При губернських і повітових комітетах партії створювалися секції по роботі серед німецького населення. 1922 діяли 5 губернських (в Одесі, Миколаєві, Катеринославі, Запоріжжі, Житомирі) і 3 повітових (в Маріуполі, Таганрозі, Борзні) німецьких секцій. Ц.б. проводилися наради представників секцій, здійснювалися перевірки на місцях, збиралися і узагальнювалися матеріали, що стосувалися життя німецького населення, направлялися секціям аналітичні та директивні матеріали. 18 квітня 1924 на засіданні політбюро ЦК КП(б)У було заслухано доповідь Ц.б. щодо питання про створення німецьких адміністративних районів в УСРР. У ній зазначалося, що роздроблення німецьких волостей без урахування культурних і господарських особливостей німецького населення «не тільки не призвело до зміцнення радянської державності, а навпаки, штовхнуло колоністів на шлях пасивного опору». Було запропоновано з'єднати три німецькі волості — Пришибську, Гальбштадтську і Гнаденфельдську, які були роз'єднані під час адміністративного поділу 1922–1923. Ц.б. вважало, що виділення колишніх німецьких колоній у самостійні райони ліквідує еміграційні настрої серед німців.
Наприкінці 1930-х рр. Ц.б. німецьких секцій при ЦК КП(б)У припинило свою діяльність.
Літ.: Кулинич І.М., Кривець Н.В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. — К., 1995; Якубова Л.Д. Етнічні меншості УСРР у першій половині 20-х років XX ст. — К., 2002.
Н.В. Кривець.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.