Україна в міжнародних відносинах/6/Неврлий (Nevrlý) Микола

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Україна в міжнародних відносинах (2016
Неврлий (Nevrlý) Микола (С.В. Віднянський)
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Київ: 2016.

НЕВРЛИЙ (Nevrlý) Микола (н. 15.11.1916, Ростов-на-Дону) — філолог-славіст, літературознавець і публіцист. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, іноземний член НАН України (2003). Народився в чесько-українській сім’ї. Жив з родиною у Томаківці, Червонограді, Полтаві, Харкові та ін. містах України. 1933 разом з батьками реемігрував до Чехословаччини: жив спершу в Закарпатті, а пізніше — в Чехії і Словаччині. Під час Другої світової війни навчався в німецькому Празькому університеті та паралельно — в Українському вільному університеті в Празі, які закінчив 1945. Брав участь в оунівських похідних групах, у празькому повстанні проти німців. Після захисту 1950 дисертації зі славістики в Брненському університеті і до виходу на пенсію працював науковим співробітником Інституту світової літератури Словацької АН у Братиславі. Дослідник історії української літератури, українсько-чеських, українсько-словацьких й українсько-угорських літературних зв’язків. Автор понад 200 наукових і науково-популярних публікацій українською, чеською, словацькою, польською, угорською і німецькою мовами, переважна більшість з яких присвячена історії української літератури, зокрема творчості Т. Шевченка, І. Франка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, Лесі Українки, В. Стефаника, П. Мирного, П. Тичини, О. Корнійчука, В. Сосюри та ін. (автор вступних статей до чеських і словацьких видань їхніх творів). Дослідник української авангардної поезії 1920–30-х рр. та один із піонерів у дослідженні життя й творчості діячів української культури з числа міжвоєнної еміграції у Чехословаччині, зокрема поетів т. зв. празької школи: О. Олеся, Б.-І. Антонича, О. Ольжича, Є. Маланюка, Д. Фальківського, У. Самчука та ін., укладач їхньої антології («Муза любові й боротьби», 1994). Науковий редактор «Словацько-українського словника» П. Бунганича (Братислава, 1985). Тв.: Безсмертний Шевченко. — Братислава, 1954; Українська радянська поезія 20-х років: Огляд за стилями. Мікропортрети в художніх стилях і напрямах. — К., 1991; Олександр Олесь: Життя і творчість. — К., 1994; Даніель Крман. Подорожній щоденник (Itinerariym 1708–1709). Впорядкування, примітки, передмова. — К., 1999; Минуле й сучасне. Збірник слов’янознавчих праць. — К., 2009.

Літ.: Мацинський І. Піонер чехословацької післявоєнної україністики // «Нове життя» (Пряшів), 1986, 28 листопада; Абліцов В. Микулаш Неврлий: «чех з українським серцем» // Хроніка 2000 (К.), 1999, № 29–30.

С.В. Віднянський.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи..