Український співаник/Дївчино моя, напій ми коня

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Любовні
Дївчино моя, напій ми коня!
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

“Дївчино моя напій ми коня!”
“Не напою, бо ся бою, бом ще не твоя.


Як буду твоя, напою ти й два,
З студеної криниченьки, з нового ведра.

“Дївчино моя, сїдай на коня,
Поїдемо чистим полем до мого двора.

А в моїм дворі штири покої,
А пятая світличенька для миленької.

“Дївчино моя, паси ми коня!”
“Зимна роса а я боса, змерзла в ніжки я”.

“Скину я впанчу, ноги заверчу,
А як менї Бог поможе, чоботи куплю”.

“Не купуй менї, купи сам собі,
Ой маю я отця й матїр, то куплять менї”.