Український співаник/Засвистали козаченьки
| ◀ Гук, гук, мати, гук | Український співаник Козацькі Засвистали козаченьки… |
Ой, у поли жито ▶ |
|
Засвистали козаченьки
В похід з полуночи;
Заплакала Марусенька
Свої чорні очи.
“Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не жури ся,
А за свого миленького
Богу помоли ся”.
Стоїть місяць над горою,
Та сонця не має,
Мати сина в дороженьку,
Слезно провожає.
“Пращай милий, мій синочку!
Та не забавляй ся!
За чотири недїленьки
До дому вертай ся!”
“Ой рад би я матусенько
Скорійше вернуть ся —
Та вже щось мій вороненький
В воротах піткнув ся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Приймиж мою Марусеньку
За свою дитину!
Прийми її матусенько
Всї ми в Божій воли,
Бо хто знає, чи жив вернусь
Чи ляжу на поли?
Ой не плачте, не журіть ся
В тугу не вдавайтесь,
Заграв кінь мій вороненький
Назад сподївайтесь”.