Український співаник/Кажуть люди щом щаслива
| ◀ Закувала та сива зазуля | Український співаник Побутові Кажуть люди щом щаслива… |
Стоїть гора високая ▶ |
|
Кажуть люди щом щаслива, нїчим не журю ся,
А не знають, що я нераз слезами заллю ся,
Нещаслива вродилам ся нещаслива згину,
Мене мати породила в такую годину;
Весно моя, весняночко, усїм несеш дари,
Тілько менї, нещасливій, жадної подари,
Плинуть мої днї за днями і лїтонька за лїтами,
А я щастя не зазнала, жаль менї за вами!
Перші лїта минули ся, я їх не числила,
Бо кождая годинонька була менї мила,
Лїта-ж мої молодїї, лїта молоденькі!
Маєте будь нещасливі, будьте коротенькі.
Чом ти мене, моя мати, в зілю не купала?
Чом ти мене, моя мати, на смерть не залляла?
Нещаслива вродилам ся, нещаслива згину:
Менеж мати породила в такую годину.
Чом ти мене, моя мати, в церкву не носила?
Що ти менї у Господа долї не впросила?
— В церкву тя носила, доню, Богу молила ся;
Така-ж тобі, моя доню, доля судила ся.