Перейти до вмісту

Український співаник/Козак пана не знав з віка

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Козацькі
Козак пана не знав з віка…
Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні, 1918

Козак пана не знав з віка,
Він родив ся на степах;
Став ся птахом з чоловіка,
Бо зріс в кінських стременах.

Коли часом змучив ноги,
Під медведем в снїгу спав;
То на кождий клич тревоги
Сотню Татар навязав.

Довге море, темні гущі,
Чули голос: гура га!
Коли рідні дїти пущі
Підлїтали на врага.

У нас ворог не загостить,
Нам ворогом цїлий мир;
Наша шабля не запостить
А все має свіжий жир.

Ми не любим довго жити,
Шаблї — сивий вус не знав;
Нам найлучше так кінчити
Як би лихий душу взяв.