Перейти до вмісту

Український співаник/Лугом іду, коня веду

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Любовні
Лугом іду, коня веду…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Лугом іду, коня веду,
Розвивай ся луже!
Сватай мене козаченьку,
Люблю тебе дуже!

Ой хоч сватай, хоч не сватай,
Хоч так присилай ся:
Хоч, щоб слава не пропала,
Що ти залицяв ся.

“Ой колиб ти, дївчинонько,
Була богатенька,
Взяв би тебе за рученьку,
Повів до батенька”.

“Ой колиб я, козаченьку,
Була богатенька,
Наплювалаб я на тебе,
Й на твого батенька”.

Ой піду я під вишеньку
Аж лист опадає:
Жалуй мене дружинонько,
Милий покидає.

Не жури ся дївчинонько,
Рута зелененька:
Сей покине, другий буде,
Щеж ти молоденька.