Український співаник/Не жур мене, моя мати

◀ Ой, у поли жито

Український співаник Козацькі Не жур мене, моя мати…

Стоїть явір над водою ▶

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Не жур мене, моя мати,
Бо я й сам журю ся:
Ой як вийду за ворота,
Від вітру валюся.

Осїдлаю кониченька,
Коня вороного, —

Нехай несе в чисте поле
Мене молодого!

В чистім полю тирса шумить,
Катран зеленїє,
В чистім полю своя воля,
Що й серце нїміє.

Ой зійду я на могилу,
Гляну — подивлю ся…
Як згадаю про ту волю,
То й знов зажурю ся.

Про ту волю козацькую,
Що була — минула,
Тепер вона як дитина
В повитку заснула…

Чи довго ще буде спати?
Нема тих, що будять, —
Зістали ся на сїм сьвітї
Ті що світом нудять.