Перейти до вмісту

Український співаник/Нумо братя, поки час

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Січові і Сокілські
Нумо братя, поки час…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Нумо братя, поки час
Закладаймо Сїч у нас!
 Щоб і з нашого села
 Всяка нужда утекла!
 Щоб з села, щоб з села
 Всяка нужда утекла!

Бо найкраща нинї річ
Закладати всюди Сїч,
 Перед нею має страх
 Хитрий звір і гордий птах.
 Ах, ах, ах, має страх
 Хитрий звір і гордий птах!

Сїч нам силу тїла дасть,
В своїй хатї свою власть,
 На погибель ворогам
 А на славу Русинам!
 Ой, нам, нам! Ой нам, нам!
 Невмиручим Русинам!

Сїч хоронить: від вогню
Руську хату і сїмю,
 І рознесе світла луч
 Від Карпат аж поза Збруч.
 Світла луч, світла луч,
 Від Карпат аж поза Збруч!

Сїч розжене темноту,
Запануєм там і ту,
 Як лиш єдність злучить нас,
 То настане волї час.
 Бо вже час! Бо вже час,
 Щоб настала воля в нас!


В нас є сила, лише спить,
Натерпілись ми досить:
 Пробудїм ю з сего сну,
 А поборем всю біду!
 Ой ду, ду! Ой ду, ду!
 А поборем всю біду!

Най нас згорне всїх любов
Під Сїчову хурогов!
 З нею підем і в огень
 В темну нічку, в білий день!
 Гень, гень, гень! І в огень!
 В темну нічку, в білий день!