Український співаник/Ой закувала сива зазуленька

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Побутові
Ой закувала сива зазуленька…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой закувала сива зазуленька
Й у вишневому саду,
Ой виправляла мати свого сина
До цїсаря на війну.

“Ой іди сину, любая дитино,
Не довго ся забавляй,
Ой за рік за два, за неділь чотири
До дому ся повертай”.

“Ой, панбіг знає, панбіг то відає,
Гей чи я й повернусь.

Ей щось бо мій кінь, кінь вороненький
Й у воротях спотикнувсь”.

“Ой не бий сину коня в головоньку,
Не буде ся спотикати,
Ей не зрадь сину людської дитини,
Не будетя Бог карати”.

“Ой не бив жеж я коня в головоньку,
Він ся таки й спотикав,
Ой не зраджав я людської дитини,
За що-ж мене Бог скарав?”