Український співаник/Ой три лїта, три недїлї

Український співаник
Козацькі
Ой три лїта, три недїлї…

• Інші версії цієї роботи див. Ой, три літа, три неділі

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой три лїта, три недїлї
Минуло ся на Українї.
Як козака Турки вбили,
Під явором положили.
Під явором зелененьким,
Лежить козак молоденький;
Його тїло почорнїло
І від вітру пострупіло.

Над ним коник зажурив ся,
По колїна в землю вбив ся,
Не стій коню надімною,
Бачу-ж бо я щирість твою!
Біжи степом та гаями,
Долинами, байраками,

До моєї родиноньки,
До рідної дружиноньки!
Ой вийде брат — понурить ся,
Вийде мати — зажурить ся,
Вийде мила — порадїє,
Стане, гляне тай зомлїє.

А десь коню пана скинув,
Кажи-ж коню, чи не згинув?
Ой цить, мати, не журися,
Вже-ж бо твій син оженив ся,
Взяв він собі за жіночку,
Та крутую могилочку.

Возьми мати піску жменю
Посїй його на каменю —
Коли от той пісок зійде
Тодї твій син з війська вийде.