Перейти до вмісту

Український співаник/Пою коня при Дунаю

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Козацькі
Пою коня при Дунаю…
Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Пою коня при Дунаю,
Тай думаю, тай думаю;
Коню карий, коню сивий,
Чом твій козак нещасливий.

І чому-ж бо я нещасний,
Чим не козак, чим не красний;
Чи мій палаш неострений,
Що світок мій засмучений.

Світ хороший, сонце гріє,
От заходить, вечеріє,
Нічка темна, не видати,
А я з кіньми мушу спати.

Спав я нічку, спав я другу,
Годї знести серця тугу,
Гоя коню, гоя сивий,
Будь ти хоч менї жичливий.


Заниси мя, де я знаю,
Де калина в темнім гаю;
Там хатина малесенька,
Там дївчина милисенька.

Вийди, вийди моя зоре,
Вийди, вийди моя доле;
Коню карий, коню сивий;
Чи я тепер нещасливий.