Український співаник/Чорна ріля заорана, гей, гей

Матеріал з Вікіджерел
Український співаник
Побутові
Чорна ріля заорана, гей, гей!
• Інші версії цієї роботи див. Чорна рілля ізорана Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Чорна ріля заорана, гей, гей!
Чорна ріля заорана,
І кулями засїяна,
Білим тїлом зволочена, гей, гей!
І кровю сполочена.

Лежить воїн на купицї, гей, гей!
Лежить воїн на купицї,
Накрив очи червоною,
Червоною китайкою, гей, гей!
Накрив очи китайкою.

Анї трумни, анї ями, гей, гей!
Анї трумни, анї ями,
Анї батька, анї мами,
Анї кому задзвонити, гей, гей!
Анї кому задзвонити.

Дзвонять конї копитами, гей, гей!
Дзвонять конї копитами,
Товариші острогами,
Дзвонять конї копитами, гей, гей!
Товариші острогами.


Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон з чужих сторон,
На могилї усїдає, —
Очи єму випиває, гей, гей!
Очи єму випиває.

Ходить мати гукаючи, гей, гей!
Ходить мати гукаючи,
Сина свого шукоючи,
Ой я твого сина знаю, гей, гей!
Бо я з нього пояс маю.

Скажи менї вороненьку, гей, гей!
Скажи менї вороненьку,
Чи мій синок єще живий,
Чи очи єго сивенькі, гей, гей!
А чи уста єго румяненькі.

Уста вже єго синенькі, гей, гей!
Уста вже єго синенькі,
І волосє вже чорненьке,
На личко му усїдаю, гей, гей!
Єму очи випиваю.