Українські твори/Ячмінь

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українські твори
Євген Гребінка
Українські приказки
Ячмінь
• Інші версії цієї роботи див. Ячмінь Київ: Видавництво «Вік», 1906
ЯЧМІНЬ.
 
СИН.
 Скажи мені, будь ласкав, тату,

 Чого ячмінь наш так поріс.

Що колосків прямих я бачу тут багато,
А де-які зовсім схилилися у-низ,
Мов ми, неграмотні, перед великим паном,
Мов перед судовѝм на стійці козаки?

БАТЬКО.
 Оті прямії колоски

Зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром,
Котрі ж поклякнули—то Божа благодать:
Іх гне зерно, вони нас мусять годувать.

СИН.
Того ж то голову до неба зволить драть

Наш писарь волосний, Онисько Харчовитий!
Аж він, бачу…

БАТЬКО.
 Мовчи! почують — будеш битий.