унук
| унук |
|
|
Уну́к, ка, м. Внукъ. Набрались діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597. Ум. Уну́чок.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| унук |
|
|
Уну́к, ка, м. Внукъ. Набрались діди біди, поки набули, а внуки — муки, поки збули. Ном. № 10597. Ум. Уну́чок.