унія

унія

У́нія, у́нії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. I. 262.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Унія — 1) сполучення двох держав під владою одного державця, напр., Австро-Угорщина або Північні Американські Поєднані Штати; 2) коли сполучаються, єднаються дві віри або церкви, — напр. давніще — католицька з православною, і вийшла з того нова віра, „унія“: ні православіє, ні католицтво. Унія зараз єсть серед українців в Холмській Русі та Галичині (в Австрії); 3) політична спілка з кількох держав.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906