уорати
| уорати |
|
|
Уора́ти, рю́, ре́ш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли; спряжуться з сусідом: нам трошки в'оруть, собі багато. Г. Барв. 267.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924