уплинь
уплинь
|
|
Упли́нь, нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у. Упли́нь за водо́ю. По теченію. У путь, у дорогу, ой уплинь за водою. Нп. Пішла моя розмовонька уплинь за водою. Нп.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924