устидно
| устидно |
|
|
Усти́дно, нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. III. 507.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| устидно |
|
|
Усти́дно, нар. Стыдно. Дружці встидно стало. Грин. III. 507.