Ухвала Львівської міської ради від 06.04.1990 Про Звернення жінок-депутатів Львівської міської Ради до львів’янок

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ухвала Львівської міської ради від 06.04.1990 Про Звернення жінок-депутатів Львівської міської Ради до львів’янок (1990
Львівська міська рада
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Emblem of the Ukrainian SSR.svg
УКРАЇНСЬКА РСР
ЛЬВІВСЬКА МІСЬКА РАДА
1-ша сесія 1-го скликання
УХВАЛА №

від 06.04.90

Про Звернення жінок-депутатів Львівської міської Ради до львів’янок


Львівська міська Рада народних депутатів вирішила:

1. Схвалити текст Звернення жінок-депутатів Львівської міської Ради народних депутатів до львів’янок /додається/.

2. Просити редакції обласних газет м.Львова опублікувати Звернення жінок-депутатів Львівської міської ради до львів’янок.

Голова Ради В.І. Шпіцер


ЗВЕРНЕННЯ
жінок-депутатів Львівської міської Ради до львів’янок

Дорогі львів’янки – матері, дружини і господині!

Невідкладні потреби змушують нас звернутися до вашого сумління і національної свідомості. Від жінки починається життя і дорога у світ. Жінка – берегиня, бо завжди стояла на сторожі свого дому і своєї родини. Тому до вас, жінки, наше слово.

Ми зробили перші кроки по шляху оновлення. Пережили прекрасні і незабутні хвилини величного свята, коли над ратушею замайорів національний стяг. Закарбуймо у пам’яті і не забудьмо цю мить, розповімо про неї дітям і внукам.

Попереду нас чекає важка дорога, бо маємо за плечима тягар зруйнованих святинь, знищених пам’яток національної культури, сплюндрованих цвинтарів і щонайболючіше – понівечених людських душ. Маємо покинутих і занедбаних дітей, самотніх немічних людей, зустрічаємося повсюдно з грубістю, нікчемністю, чуємо брудні лайливі слова. Безгосподарність і безкультур’я – на кожнім кроці. Мусимо покласти цьому край. Живемо у чудовому місті Лева, місті-музеї, яке тепер перетворюється у руїну і благає порятунку. Нищення і нелюдська зневага до нашого спільного дому, в якому живемо, досягнули межі, за якою – прірва. Ми не любимо свого міста, свого дому, бо допустили до такої руїни; ми немилосердні, бо розкидали каміння на могилах предків; ми стали злі і байдужі, бо втопили наші вулиці у смітті та бруді. Час зупинитись і подумати про майбутнє своїх дітей. Стоїмо хіба на краю економічної та екологічної безодні. Тож відновімо у своїх душах християнські загальнолюдські доброчинності, любов, милосердя, добро.

Станьмо господинями у власному домі, зробімо у ньому великий порядок. Напередодні великого свята Воскресіння Христового очистимо не лише власну хату, а й усе навколо – вулиці, парки, подвір’я. Організуймо на цю працю дітей і близьких. Стане чистим і святковим наше місто – прийде свято і в наші оселі.

Засвітимо домашнє вогнище, посадимо родину за святковий стіл і згадаємо свої національні традиції. Запанує тоді любов і згода у нашій хаті. Від жінки залежить лад у нашому спільному домі.


Депутати Львівської міської Ради:
Марія Бабій, Дарія Бобеляк, Марія Гель,
Оксана Гентош, Валентина Горішна,
Ольга Грибальська, Мар’яна Долинська,
Наталія Дяків, Тетяна Крушельницька,
Наталія Мельничук, Ірина-Марія Мисько,
Мирослава Зваричевська-Мороз,
Галина Синицька, Стефанія Шабатура.


Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:

  • твори народної творчості (фольклор);
  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).