ухналь
| ухналь |
|
|
Ухна́ль, ля́, м. = Вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. Ухналі́ кува́ти. Дрожать. Ум. Ухна́лик.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924