флояра
| флояра |
|
|
Флоя́ра, ри, ж. Родъ пастушьей свирѣли. Дудка дідча, а флояра божа. Гн. II. 222. Ум. Флоя́рка, флоя́рочка. Вівчареву флоярочку чути з полонини. Млак. 88.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924