фолькотіти

фолькотіти

Фолькоті́ти, кочу, тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924