фіра
фіра
|
|
Фі́ра, ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. См. Хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. II. 60.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Фі́ра, ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. См. Хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. II. 60.