хабета

хабета

Хабе́та, ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924