хававкати

хававкати

Хава́вкати, каю, єш, гл. Кричать (о перепелѣ). Перепела хававкали. Мир. ХРВ. 39.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924