хавка
хавка
|
|
Ха́вка, ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. Хавки́. Ротъ. ЕЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Ха́вка, ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. Хавки́. Ротъ. ЕЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.