хварба
| хварба |
|
|
Хва́рба, би, ж. 1) = Фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показа́в хва́рбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
| хварба |
|
|
Хва́рба, би, ж. 1) = Фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показа́в хва́рбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.