хиря

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
хиря

Хи́ря, рі, ж. Болѣзнь. Употребл. лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. Таки́й, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. Годи́ти, як хи́рі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. На хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. Ма́тері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924