хлист

хлист

Хлист, ту, м. 1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434. 2) Прутъ, хлыстъ. Ум. Хли́стик. Жевжики обидва і голі — вашеці проше — як хлистики. Котл. НП. 350.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924