Холодо́к, дку́, м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. I. 14. Взя́ти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростясь настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок. Мнж. 167. 2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Нп. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Лебед. у. Беріть же й холодок з собою від сонця. Лебед. у. 3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. ЗЮЗО. I. 113. То-же: за́ячий холодо́к. ЗЮЗО. I. 113. Ум. Холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Шевч. 430. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком. Мил. Св. 6.
