хороше
| хороше |
|
|
Хо́роше́, нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. Ум. Хороше́нько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. Нп.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924