хрещик
хрещик
|
|
Хре́щик, ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Золотий хрещик. О. 1862. X. 17. Мосяжні хрещики. Шух. I. 285. 2) Родъ орнамента въ видѣ крестовъ на деревѣ, разрисованной посудѣ и пр. Шух. I. 303. Сим. 233. 3) Родъ игры. Маркев. 6. Ив. 55. Дівчаточка.... без моєї Ганнусеньки у хрещика грають. Шевч. 471. 4) мн. Вышиваніе крестиками. Хрещики криві і прості.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924