хробак

хробак

Хроба́к, ка́, м. 1) = Робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2) — білий = Бедрак. Вх. Лем. 392. 3) — жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. Хробачо́к.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924