цвіт (слово)
цвіт
|
|
Цвіт, ту, м. 1) Цвѣтокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Ном. № 5270. Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий. Шевч. 71. 2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. На цвіту́ приби́тий: а) безплодный, б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. Нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = Колір. Ком. II. 84. 4) Менструація. 5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. 6) Раст. а) Безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) Королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. I. 12. в) Ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. I. 121. Ум. Цві́тонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924